Водокористувачі об’єднались в асоціацію

8

У Новій Каховці з ініціативи фермерів створено асоціацію користувачів водних ресурсів України на зрошуваних землях. Ця поки що єдина в країні громадська організація, довкола якої об’єдналися рільничі, котрі обробляють 100 000 га зрошуваних земель. Очолив її добре відомий на теренах області меліоратор, заслужений працівник сільського господарства Юрій Ващенко, трудовий стаж якого у цій галузі становить понад 40 років. Чверть віку він працював начальником Головного Каховського магістрального каналу. Сьогодні керівник громадської спілки — гість «Нового дня».

— Юрію Івановичу, які завдання асоціації водокористувачів?

— Херсонська область є одним з найпосушливіших регіонів України. Адже 8 з 10 років посушливі або дуже посушливі, а дефіцит вологозабезпечення у період вегетації не перевищує 350 мм. Тож стале та ефективне ведення землеробства тут без зрошення неможливе.

Саме тому в попередні роки тут створено найпотужніший не тільки в Україні, а й в Європі зрошувальний комплекс, проектні потужності якого дозволяють проводити поливи щорічно близько 1 000 000 га. Але наявні потужності використовуються вкрай незадовільно — площі фактичного поливу без крапельного зрошення скоротилися з 424 тис. га в 1991 році до 200 тис. га в 2015-му. Тому відновлення поливів на додаткових площах раніше зрошуваних земель та подальше їх нарощування є нагальною потребою сьогодення і можливе лише шляхом здійснення реформування управління зрошувальними системами на засадах децентралізації з передачею функцій управління та експлуатації внутрішньогосподарських мереж водокористувачам на основі їх об’єднання в асоціацію водокористувачів. Отож, головною метою діяльності асоціації є координація господарської діяльності учасників без права втручання в їх виробничу діяльність, при­йняття управлінських рішень для задоволення інтересів господарників у сталому використанні та надійній експлуатації міжгосподарської водогосподарської інфраструктури.

— Які можливості відкриває утворення таких громадських спілок?

— Перш за все, у найкоротші строки зростуть площі зрошення на Херсонщині на 150—200 тис. га, а у віддаленій перспективі довести площі фактичного поливу до 650—700 тис. га і на цій основі забезпечити стале вирощування сільськогосподарських культур в умовах змін клімату. Додатково зрошувані площі одержать господарства Каховського, Чаплинського, Горностаївського, Нижньосірогозького, Генічеського районів.

Буде створено передумови для залучення довгострокових (до 20 і більше років) та дешевих (3—5% річних) кредитних ресурсів для здійснення модернізації та реконструкції існуючих і будівництва нових зрошувальних систем, отримання у безстрокове та безоплатне користування внутрішньогосподарських зрошувальних систем з насосними станціями підкачки.

Це дасть можливість брати участь у формуванні прозорих тарифів на послуги з подачі води в управлінні водними ресурсами та здійсненні справедливого їх розподілу, отримати доступ до управління міжгосподарськими зрошувальними системами шляхом делегування своїх представників до керівних органів державних підприємств, що здійснюють їх експлуатацію, створити додаткові можливості для реалізації проектів, спрямованих на розвиток сільських територій та поліпшення соціальної інфраструктури населених пунктів.

Асоціація сприятиме організації та підтриманню постійного діалогу між її учасниками та державними і недержавними установами щодо координації дій для забезпечення сталої експлуатації та належного утримання внутрішньогосподарської меліоративної системи, координуватиме дії щодо запобігання забруднення зрошувальної води та поліпшення екологічного стану водних об’єктів, захищатиме інтереси водокористувачів в органах державної влади та місцевого самоврядування, в установах, орга­нізаціях та підприємствах усіх форм власності.

— Чого чекають водокористувачі від співробітництва нашої країни зі Світовим банком щодо відновлення і розвитку зрошення на півдні України?

— Для меліоративної галузі України розпочався період безпрецедентних викликів. Після багатьох років, коли зрошення, відповідно гідротехнічна інфраструктура, не фінансувалися повною мірою, назріла актуальна потреба у здійсненні інвестицій в реконструкцію та модернізацію й управління нею. Основний обсяг державної меліоративної системи було спроектовано та збудовано ще в радянські часи, коли сільгоспвиробництво на поливних землях планувалося централізовано, водні ресурси були потужними, а вартість електроенергії для роботи насосних станцій не вважалася проб­лемною. Ситуація змінилася, і ці системи на даний час не відповідають потребам сектору землеробства.

У 2012 році уряд прийняв концепцію відновлення та розвитку зрошення у південному ре­гіоні України, розроблену Інститутом водних проб­лем і меліорації НААН України (директор Михайло Ромащенко). Згодом, навесні нинішнього року, група вітчизняних та зарубіжних експертів Світового банку розробила і представила на розгляд документ під назвою «Принципи для опрацювання стратегії меліорації земель в Україні». Проектом передбачено, що Світовий банк на основі передової міжнародної практики у формуванні базових принципів підготує комплексну стратегічну програму розвитку меліорації, яка буде пов­ною мірою підтримуватися широким колом за­цікавлених осіб. Це і постачальники меліоративних послуг, підприємства водного господарства, районна та місцева влада.

Однією з умов одержання кредитування Світовим банком є створення державного підприємства «Українські зрошувальні системи», яке об’єднає усі управління зрошувальних систем. Водогосподарський комплекс Кахов­ської зрошувальної системи стане єдиним в технології та управлінні. Власне, як і передбачалося розробником цього унікального проекту, його головним інженером Михайлом Матяхом.

Друга особливість цієї програми — створення самоврядних, самофінансованих неприбуткових організацій водокористувачів (ОВК).

Хочеться, щоб після детального обговорення експертні напрацювання вітчизняних і зарубіжних вчених, господарників, швидше одержали путівку в життя. Цього чекають водокористувачі Херсонщини.

Володимир МЕНИСЕНКО, спеціальний кореспондент «Нового дня».