Воєнний стан: психолог порадила, як усунути стрес і впоратися з негативними новинами

Загроза повномасшбної війни неабияк схвилювала людей, а дехто від новини про воєнний стан у рідній країні взагалі переживає паніку.

Результат пошуку зображень за запитом "Воєнний стан: як пережити і не нервувати / 2"

Психологиня і психотерапевтка Юлія Джежелій розповіла, як впоратися з потоком негативної інформації без шкоди для здоров’я, пише 24 канал.

“Переживання (думки про майбутнє) про те “А раптом щось станеться?” посилюють тривогу, а в свою чергу посилена тривога збільшує кількість переживань, утворюючи тим самим замкнене коло постійної циркуляції тривоги”, – зазначила лікарка.

За словами лікаря для початку потрібно зменшити кількість переживань.

“Зменшити кількість переживань можливо, поставивши для них фільтр, і розділити їх на корисні та некорисні. Спробуйте поставити собі запитання: про що я переживаю?Наступний крок, запитайте себе: Чи можу я щось зробити для вирішення цієї проблеми? Чи велика ймовірність того, що катастрофа станеться? Чи це реальна проблема, чи гіпотетична? Якщо відповідь буде “Ні”, відпустіть переживання, переключіть увагу на щось корисне”, – каже психологиня.

Лікарка зазначила, що якщо ви отримали на це питання відповідь “Так”, то необхідно розробити план вирішення проблеми. Заплануйте коли і як будете його втілювати. Відпустіть переживання і переключіть увагу на щось корисне. Психологиня наголосила, що наше завдання – менше переживати, а більше займатися корисною та цікавою діяльністю.

“На глибинному рівні подібні ситуації підживлюють у людини режим очікування катастрофи і як наслідок – посилення тривоги та дистресу. Щоб справитися з цим неприємним почуттям, людина починає використовувати різні методи уявного контролю над ситуацією (читання постів у фейсбуці, купівля сірників та гречки, перевірки, пошуку завірянь, що “все буде добре” тощо)”, – каже Юлія Джежелій.

Психотерапевт наголосила, що це в свою чергу зменшує тривогу тут і тепер, але загалом посилює дистрес і тривожність у довгостроковій перспективі.

“Щоб зменшити силу цього режиму очікування катастрофи, людині потрібно вчитися толерувати невизначеність, тобто чесно собі визнати, що: так, ми не знаємо, що буде далі і в житті неможлива стовідсоткова певність і безпека, і так, ці способи уявного контролю над ситуацією недієві і це омана, тому зараз ми вчимося жити з невизначеністю”, – резюмувала лікар.