За безвідповідальність законодавців розплатяться люди?

Інтерв’ю міського голови Таврійська Миколи Різака редактору «НК» Євгену Кавуну

Усе почалося із дзвінка в редакцію Миколи Івановича з пропозицією поспілкуватись. На розмову шановного мера Таврійська явно спонукала наша остання стаття під назвою «Хто ховає Нову Каховку?» із серії на тему щодо наміру керівництва Таврійська помахати ручкою Новій Каховці аби стати разом з Кам’янською сільрадою окремою адміністративною одиницею. В ній від першої особи – секретаря міськради О.Лук’яненка, якого він чомусь відніс до першої особи громади, на прохання читача розповідається про стан справ із «розлученням». Микола Іванович забажав розповісти свою версію об’єднання з кам’янцями. Правда, поважний Микола Іванович, мабуть, вже забув, що після історичної сесії Таврійської міськради, коли було прийняте рішення про об’єднання з селянами, на прес-конференцію, яка була зібрана по закінченню пленарного засідання, нашого редактора і кореспондента не запросили, очевидячки, вважаючи за краще спілкуватися з буцімто «незалежною» пресою, а не «засобами комунальної пропаганди». Але то таке.

Три години, перша з яких – це був монолог, Микола Іванович емоційно доводив свою правоту, перебираючи підшиті у папочку документи та газетні вирізки (мовляв, ким його тільки не називали: «розкольником», «псевдореформатором», а місто – «штучним», «фейковим», «куском за каналом» тощо).

«Прийде час, ми все рівно будемо жити, спілкуватись і комусь буде соромно!» – сформулював він, як відрубав.

– Мені потрібні не лаври і нагороди, – заявив Микола Іванович. – У мене є гідність. Ось, в «Новій Каховці» О.Лук’яненко закликає мене: почуйте людей, зупиніться, визнайте свої рішення хибними, давайте разом приймемо дійсно мудре рішення – об’єднаємося і створимо одну міцну громаду! Але ж міський голова – це відголосок сподівань громади. Чому депутатський корпус 100-відсотково, як і виконком, підтримав рішення щодо створення Таврійської громади? А ось, подивіться, це – звернення, підписане усіма п’ятьма головами постійних комісій, які належать до різних політичних сил. Я скажу так: «Люди добрі! Не заважайте нам!»

Щодо децентралізації я все добре зрозумів ще два роки тому. Так, коли із В. Коваленко ми відвідували Польщу щодо обміну досвідом, я потрапив до самої маленької гміни, у якій мешкають 7 тис. 600 осіб, по 300-600 у 18 населених пунктах. Я розмовляв із старостами тих сіл. Вони розповіли, що вже багато років живуть за новим адмінустроєм, хоча спочатку був серйозний спротив реформі з децентралізації. У Польщі перемогли, і ми переможемо. Мене питають: чи даєте собі звіт? Аякже! Так, якщо у Польщі через 8 років з початку децентралізації, наприклад, маленьке село із 400 мешканцями має багатокілометрову каналізацію, то й у нас вийде.

– Ви праві, Миколо Івановичу, польську адмінреформу часто називають взірцем для України. Але не забувайте, що Польщу накачали мільярдами доларів та євро, аби зробити з неї вітрину для пострадянських країн, мовляв, і вам буде таке ж щастя. Але Європа вже визнала нерезультативною ту політику, як її називають, кохезії, коли багата Західна в бідну Східну, наприклад, за сім років, з 2005-го, закачала 160 млрд. євро в основному на інфраструктуру. Україні подібне не світить, тому що, по-перше, Великобританія, країна-донор, яка не згодна з політикою кохезії, заявила про вихід з ЄС. Так що багатокілометрові каналізаційні траси від сіл Кам’янського сільради, щоб скидати стоки Новокаховському водоканалу, за рахунок європейців навряд чи побудуєте. І на американські гроші, це – по-друге, сподіватися теж не варто. У Сполучених Штатах з обранням президента – бізнесмена ще не відомо, чи буде він вкладати кошти американських платників податків в корупційну Україну! До речі, розкажіть, хто робив розрахунки фінансової спроможності новоствореної громади? Хто їх бачив? Де з ними можна ознайомитись?

– Давайте порахуємо. За 10 років, впродовж яких я очолюю Таврійську міськраду, ми заробили 82 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб (усі знають, що цей податок – основний наповнювач місцевого бюджету). Так от, розрахувавшись із обласним та Державним бюджетами, до загального котла Нової Каховки ми перерахували 44 млн. грн. Потім Нова Каховка повернула нам як трансферти 26 млн. грн. Питання: а де різниця? Друге «але»: якщо є бюджет Нової Каховки і є бюджет Таврійська, то скільки за 10 років нам «старша сестра» дала до бюджету розвитку? Відповідь: а ніскільки, нуль, окрім грошей на делеговані повноваження! Та якби Бюджетний кодекс дозволяв, ми б самі, наприклад, фінансували свою освіту.

У нас мешкає 12 тисяч населення, є своя інфраструктура, зокрема, виконком, школи, садочки, поліклініка, управління праці та соціального захисту населення, комунальні структури тощо. Ви хіба не знаєте, що є навіть кладовище у Плодовому, де ховають безкоштовно? А що стосується сміттєзвалища, то у Новій Каховці воно таке ж незаконне, як і у нас.

У Таврійську працюють 16 промислових підприємств, більше 100 підприємців, місто – бездотаційне, тож спроможне бути центром громади. І тоді, ставши містом обласного підпорядкування, як і Нова Каховка, будемо залишати у власному бюджеті 60% податку на доходи працюючих.

– А за словами О.Лук’яненка у 2016 році Таврійськ з Нової Каховки отримав 31,95 млн. грн. з урахуванням цільових субвенцій. Для самостійного існування громаді потрібно 57,8 млн. грн., хоча відомо, що бюджет Таврійська складатиме приблизно 24 млн. грн. (без потреби мешканців 4-х сіл Кам’янської сільради), якщо буде створена громада, зараз – десь більше 15 млн. грн. Як житимете?

– Таврійськ – бездотаційний. А щодо того вашого вкладишу в газету з цифрами – мені шкода редакцію.

Взагалі я вдячний Новій Каховці, наприклад, за ту робочу групу із збереження цілісності громади на чолі з О.Лук’яненком, на засідання якої мене жодного разу не запросили для діалогу. Я так розумію, що її членам нема чого сказати мені. І за те, як пресували депутатів перед голосуванням за об’єднання із Кам’янкою, скликали на сесію атошників та козаків. І за те, як проводила зустрічі в Таврійську в трудових колективах та група, коли мені тут же телефонували керівники і я по три години, як, наприклад, в п’ятій школі, розповідав, що маємо і що будемо мати, як станемо самостійними.

– Миколо Івановичу, Новою Каховкою багато років ходили розмови про те, що Ви станете наступним міським очільником нашої громади у складі Таврійської міської, Дніпрянської селищної та Райської сільської рад. Що, не хочете, і розлучення Таврійська з Новою Каховкою, за Вашою думкою, неминуче?

– У мене э свої повноваження, у міста є свій бюджет. Я добре співпрацюю із В.Коваленком, із яким ми за статусом однакові. Адже він запровадив розумну систему управління. Але питання в тому, що буде завтра? А завтра буде створено об’єднання Таврійськ-Кам’янка з центром в Таврійську, адже, як правильно зазначив О.Лук’яненко, секретар Новокаховскої міськради, у нових умовах об’єднання, яке ми мали у вигляді Новокаховської міськради, потребує юридичного оформлення.

– Тобто Таврійська громада не хоче бути у складі Новокаховської? Кому належить ідея створення нової окремої разом з Кам’янкою?

– Це ініціатива Таврійської та Кам’янської рад. Ми вже три роки оформлюємо генплан Таврійська. Отримали розпорядження голови ХОДА, яким затверджені позитивні висновки щодо відповідності проектів рішень Таврійської та Кам’янської рад стосовно добровільного об’єднання згідно Конституції та Законам.

– А після того губернатор розпорядився створити комісію, аби знову розібратися, чи не так?

– Ми зробили розрахунки спроможності нашої громади стати самостійною. До речі, без повного пакету документів з розрахунками, дорожньої карти, які я особисто захищав на засіданнях двох комісій облради (з бюджету та фінансів і мандатній), коли затверджувався перспективний план створення самостійних громад, ми б не отримали позитивного висновку та підпису голови ХОДА Андрія Гордєєва щодо відповідності.

Давайте прикинемо, що було б, якби Таврійськ не прагнув стати самостійною громадою та залишився мікрорайоном Нової Каховки, як це було до початку 80-х років. Один приклад: майже 80% того, що в нас робиться з благоустрою, – все на ентузіазмі. Зранку проводиться нарада, тож вирішуємо: у когось із виробничників попросити машину, трактор, у когось іще щось.

Або такий приклад: два роки тому ми передали Новокаховському водоканалу водовідведення та ділянку з п’яти працівників на чолі із майстром задля обслуговування, а також машину. Півтора року та дільниця пропрацювала, зараз ліквідована. І що тепер? А тепер Новокаховський водоканал профілактикою не займається, приїжджає за викликами, коли забилася каналізація. Колись було потрібно дві години, аби усунути затор, а зараз – дві доби!

А от ще приклад: цей же водоканал нараховував нам щомісячно за каналізацію по 126 тис. грн. та стягнув через суд за рік 1 млн. 260 тис. грн., хоча за нашими розрахунками наш борг у місяць – 26 тис. грн. Так, суд ми програли, але я в очі сказав начальнику Новокаховського водоканалу Радованцю: «І тобі не соромно?» Суд прийняв правильне рішення, але Нова Каховка вчинила з нами несправедливо!

– Миколо Івановичу, образи з «бородою», якісь історії, які давно в минулому, хіба це критерій, аби вирішувати майбутню долю міста із населенням 12 тисяч чоловік? А у Новій Каховці розкажуть не одну історію, коли допомагали, підставляли плече… Усе це дуже нагадує часи чвертьвікової давнини, коли нам розповідали: якщо Україна перестане кормити салом москалів та відділиться, отоді заживемо! Адже Дойчебанк порахував, що у нас – 10-а економіка світу, тож нам буде щастя, як варенику в маслі! А тепер виявилося, що оті заманухи – суцільний фейк!

– Ні, це порівнювати неможливо! Річ зовсім про інше.

Уявіть собі, коли на увесь Таврійськ буде лише один староста, хіба він наодинці зможе зробити те, що виконує ціла команда фахівців? Хто буде опікуватись розвитком нашого міста?

До речі, це Новокаховська міськрада клопотала перед Верховною щодо створення посади старости Таврійська, адже в Законі про децентралізацію такого поняття, як «місто в місті» не існує. От хто відкрив ящик Пандори! Після моєї розмови з В.Коваленко він не виніс той проект на сесію міськради, але документ ось, підшитий у мене в теці!

– Але ж староста Таврійська входитиме до складу Новокаховського виконкому…

– Ну як це буде, тобто що важитиме голос таврійського старости при прийнятті рішень Новокаховського виконкому об’єднаної громади, коли централізований бюджет буде в Новій Каховці? Я зараз також є членом виконкому. І що, маючи власний бюджет, багато впливаю на колегіальне рішення? Тобто навіщо та посада старости взагалі, коли немає власного бюджету?

– Розкажіть, скільки, на Вашу думку, мешканців Таврійська обізнані про створення обєднаної громади?

– Громадські слухання відбувалися два рази. Так, у будинку культури зібралося десь з 200 осіб. Якби ми не провели слухання, нам би в області не надали висновок щодо відповідності наших розрахунків.

– А що, Таврійська міськрада вже виграла суд щодо позову Новокаховської про скасування рішення про об’єднання з Кам’янкою, яке не відповідає Конституції і законам України? Так, Новокаховський не прийняв позов, але Одеський апеляційний зобовязав. А ще, як було зазначено в нашій останній публікації щодо об’єднання Таврійська з Кам’янкою, готується позов до суду про бездіяльність поліції та прокуратури Каховського району щодо реагування на злочин, вчинений головою Кам’янської сільради, – підробки рішення щодо буцімто об’єднання з Таврійськом…

– Виграємо! А що стосується Кам’янки, то там відбулась ще одна сесія з питання щодо об’єднання, – вийшов з лікарні депутат, який і надав восьмий голос із 14 щодо об’єднання. Таким чином правоохоронці у Кам’янці ознак кримінального провадження не виявили.

– Миколо Івановичу, у разі об’єднання Кам’янки з Таврійськом, вже Кам’янська сільрада не матиме власного бюджету, своїх депутатів, тобто на село по старості – і все! Навіщо, якщо процитувати Вас особисто, та посада старости, коли нема власного бюджету?

Чому Ви не пішли іншим шляхом: через Асоціацію міст України, через нардепа І.Вінника, який, кажуть, усіляко підтримує Ваше прагнення створити об’єднану громаду, не внести зміни до Закону щодо таких, як Ви формулюєте, «міст в місті», аби зберегти їх бюджет, посаду мера, виконком та виборний орган? Скажіть чесно: якби наші недолугі народні депутати, у томі числі той же Вінник, прийняли Закон щодо децентралізації з урахуванням таких «міст в місті», як Таврійськ, чи почали б Ви оцю авантюру?

– Ні, не почав би цю процедуру. Але у Верховній Раді лежить маса пропозицій з вдосконалення того закону щодо децентралізації, правда, шансів на їх прийняття у вигляді поправок немає. У мене зустрічне питання: а чому ми з Новою Каховкою не ведемо діалогу щодо об’єднання? Нова Каховка включилася в процес лише 18 серпня, коли був надісланий губернатору А.Гордєєву лист: громада із центром в Таврійську – неможливо, хоча ще у травні 2015 року уряд затвердив перспективний план створення громад Херсонської області, де Таврійськ записаний окремо.

– Так той план відмінили!

– Ні він діє, має юридичну силу. Громаду я ніколи не залишу, буду чи ні міським головою.

– Але прийде час, коли Ви, в силу віку, якщо навіть у Вас вийде із об’єднанням Таврійська та Кам’янки, в один чудовий день залишитесь вдома у Новій Каховці, бо вийдете на заслужений відпочинок…

– Інші продовжать цю справу. До речі, я 20 років мешкаю у селищі Основа і жодного разу не бачив на своїй вулиці, наприклад, дорожників з ШЕУ. Ось конкретна відповідь на те, як переймаються окраїнами у Новокаховській міськраді. Руки доходять лише до центру міста. Це ж стосується і Робітничого селища.

– Але ж погодьтесь, що мешканці окраїн, жителі сіл та й Таврійська отримують однакові соціальні послуги нарівні з новокаховчанами…

– Не заперечую, це дійсно так.

– Тоді як же бути з децентралізаційним законом, який забороняє погіршення якості надання населенню соціальних послуг. Таврійськ, наприклад, не зможе надавати медичні послуги другого рівня, тим більш з урахуванням того плану реформ, який щойно прийняв уряд: скорочення медичної галузі і ще раз скорочення.

– Погіршення не буде. Таврійськ – самодостатнє місто, у нас працюють заради людей, тож буде тільки краще. А щодо лікарні, то ми її облаштуємо на базі колишньої залізничної за рахунок місцевого бюджету.

– За Законом, головним в об’єднаній громаді повинен стати населений пункт, який розташований в її центрі. Давайте подивимось карту. Адже Таврійськ – на периферії нової гіпотетичної громади!

– Та то така карта. Ось вийдіть у нас на балкон – вже Цукури видно! До сіл, які увійдуть в нашу громаду, – 2,3,7 км! Та Таврійська об’єднана громада увійде у трійку кращих області, можете навіть ні секунди не сумніватися!

– Ну і за чим стала справа, Миколо Івановичу, аби Таврійськ насправді створив нову громаду разом із Камянкою?

– Очікуємо прийняття законопроекту №4676, який отримав «добро» у першому читанні, про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов зміни меж районів у процесі добровільного об’єднання територіальних громад.

– Є інформація, що він прийнятий не буде, адже межі – юрисдикція Конституції, а її чіпати зараз ніхто не буде.

– Ну то ви вже загнули. Профільний комітет ВР прийняття цього Закону назвав першочерговим.

– А щодо діючого Закону «Про місцеве самоврядування», то, згідно розділу 5, п.7 вихід із створеної громади можливий лише за умов проведення референдуму…

– Ну то й що? Проведемо!

– Але референдум треба проводити не тільки на території Таврійська, а усієї Новокаховської громади, адже рішення Таврійської міськради зачіпає інтереси не тільки тих, хто тут мешкає …

– Запевняю усіх: наші плани по втіленню в життя реформи децентралізації незворотні!

…Після тригодинної розмови Микола Іванович запросив проїхатись Таврійськом до дитячого садочка, водоканалу, у музей, до реєстратора.

Всюди нас зустрічали усміхнені доброзичливі люди. А міський очільник не втомлювався нахвалювати таврійчан: ось, бачите, встановлюємо нові вікна в дитсадочку! А ось як впорядкували, провівши капітальний ремонт, підсобні приміщення їдальні! А от як облаштували помешкання реєстратора – новенькі диванчики для відвідувачів, великий зручний стіл, аби люди могли заповнювати документи! А ось яку гарну створили абонентську службу водоканалу: ось диванчики для людей, ось затишна зала, тут у дворі буде стоянка для велосипедів, а тут – для автомобілів! А тут – навіс та лавочка, аби посидіти влітку! А ось новий котел для обігріву приміщень! А ось де чистенький бокс для асенізаційної машини! А он там побудуємо бокси для двох пожежних машин!

Далі Микола Іванович вже показував: «А ось іде ремонт приміщень музею. За два тижні впораємось, за півроку створимо експозицію!»

Міський голова іще хотів продовжити екскурсію Таврійськом, але в нас вже не було сил і часу.

…Німецький письменник Генріх Манн свого часу стверджував: демократія, по суті, це визнання того, що всі ми як суспільство відповідальні один за одного. Нажаль, ми не бачимо дієвих проявів тієї відповідальності у Таврійську: не оприлюднені усі цифри щодо того, на якій фінансовій підставі створюється нове об’єднання. Люди, й ті далеко не всі, знають одне: краще бути містом, аніж мікрорайоном. Усього законодавчого пакету ще немає, а децентралізацію вже розпочато. Щодо проголосованого законодавці не розуміють: що ж самі прийняли і що робити з «містами в місті», та й навіть не переймаються цим. Тож, мабуть, маємо справу із безвідповідальністю народно обраних і центральних органів виконавчої влади?

Підготувала Тамара Путілова