Захистити споживача

Інспекція у справах захисту прав споживачів консультує всіх споживачів, які звертаються до неї, за необхідності телефонує суб’єктам господарювання, аби з’ясувати причину нерозгляду скарги, веде журнал особистого прийому громадян. З початку року зафіксовано 20 усних та письмових звернень, і це не враховуючи телефонні дзвінки. До речі, як показує практика, споживачі чомусь відразу йдуть до інспекції, а не до магазину, де придбали неякісний товар. А це неправильно.

Відповідно до змін до Закону України «Про захист прав споживачів», громадянин повинен спочатку звернутися до суб’єкта господарювання, де придбано товар, послуги чи роботи. Людина повинна мати розрахунковий документ (чек), договір (що стосується роботи, послуги), письмове звернення до суб’єкта господарювання (раніше споживач мав право відобразити претензію у книзі скарг, сьогодні, на жаль, такі книги спростовано). Потім, якщо конфлікт не вичерпано, звертатися до інспекції у справах захисту прав споживачів.

Перший крок – це вирішення питання з суб’єктом господарювання. Наприклад, останній випадок: люди купили тонометр в одній з аптек Нової Каховки, товар виявився неякісним. Споживачі – одразу до нас (інспекції у справах захисту прав споживачів). Ми телефонуємо до суб’єкта господарювання, там кажуть, що покупці до них не зверталися і готові вирішити питання. Споживачі поїхали до аптеки. До інспекції вони не повернулися, значить, питання вирішилося позитивно. І це непоодинокий випадок.

Важливо: у заяві до інспекції у справах захисту прав споживачів обов’язково повинні бути вказані назва та адреса юридичної особи, до якої є претензії. Часто буває, що назва магазину та найменування юридичної особи різні, але споживач це не враховує. Якщо скарга заповнена неправильно, не буде підстав для того, щоб розпочати працювати над зверненням.

Інспекція у справах захисту прав споживачів приймає письмові заяви зі скаргами споживачів і діє відповідно до закону. Для позапланової перевірки по скаргам на розгляд відводиться 30 днів, і інспекції необхідно вкластися в цей термін. Іноді розгляд звернення потребує більше часу(неякісні меблі, металопластикові конструкції, тощо), необхідно контактувати з виробником, з урахуванням різних причин щодо роботи підприємств (святкові дні, непогода, карантинні обмеження тощо).

Щодо планових перевірок, їх інспекція у справах захисту прав споживачів не проводить, адже продовжує діяти мораторій на перевірки малого та середнього бізнесу, коли його відмінять – невідомо. Попри те необхідно сказати, що з 2015 року створена Держпродспоживслужба, яка об’єднує п’ять важливих у плані контролю управлінь, розглядає питання комплексно. Тепер в одній службі і ветеринарія, і санстанція, а саме це стосується лабораторних досліджень. Раніше споживачу треба було писати, за необхідності, до всіх цих інстанцій, пройти низку етапів звернень, витратити чимало часу. Зараз значно простіше – одна заява розглядається в одній інстанції. При необхідності інспекція надає потрібні контакти, які також можна знайти в інтернеті на сайті служби.

Сьогодні частіше скаржаться на неякісну побутову техніку. Не зменшується кількість скарг на мобільні телефони, смартфони, інші гаджети. Їх функції іноді не відповідають параметрам опису. Буває, по факту немає програм у телефоні, пропонують закачати за окрему оплату, нав’язують оплатити гарантію, яка на 1-2 роки надається виробником безкоштовно, пропонують сплатити страховку від нещасного випадку, прояв якого в подальшому споживач доводить самостійно тощо.

По-перше, споживач повинен знати і пам’ятати: якщо в мобільний телефон вбито хоча б один номер і з нього телефоновано – це вже телефон, який був у користуванні. У такому разі треба писати заяву до продавця відповідно до 17 статті Закону України «Про захист прав споживачів» з вимогою провести незалежну експертизу про визначення втрати якості товару. Це повинен бути висновок незалежної експертизи, яку проводять сервісні центри. Складність у тому, що основні знаходяться в Києві, Одесі, Дніпрі, у Херсоні їх одиниці, а в Новій Каховці сервісних центрів взагалі немає. І якщо товар дійсно неякісний, продавець повинен віддати кошти чи запропонувати аналогічний якісний товар. І питання якості техніки – тільки частина проблеми. Є чимало інших важливих аспектів на ринку харчування, виробництва й продажу продуктів харчування тощо, які потребують уваги інспекції у справах захисту прав споживачів і Держпродспоживслужби.

До речі, на споживчому ринку часто стикаються не так із фальсифікатом продукції, як обманом покупця. Наприклад, це стосується невідповідності маркування, коли на упаковці пишуть, що це вершкове масло, а насправді то спред (харчовий продукт на основі суміші рослинних і молочних жирів). За даними Держпродспоживслужби, частка фальсифікації на ринку масла вершкового, ковбасних виробів становить значний процент.

Є випадки продажу фасованої продукції без маркування ваги, споживач сплачує за кілограм, а по факту – 800-900 грамів. Наклеювання стікера з новим терміном придатності на місце простроченого або звичайне його затирання частіше трапляється при продажу ковбасних виробів, м’яса фасованого тощо.

Тож потрібен контроль, розроблений на законодавчій базі, в інший спосіб багато питань лишаються без розгляду та уваги контролюючих служб.

Інспекція у справах захисту прав споживачів