Конкурс з такою назвою проходить у Новій Каховці серед школярів вже четвертий рік поспіль. Як відзначають організатори, він має на меті популяризацію та впровадження ідеї ґендерної рівності серед учнів.
Цього року для участі у конкурсі було надано 26 робіт учнів із 12-и загальноосвітніх навчальних закладів. Колектив Будинку дитячої творчості (директор Лісовська І.Є.) залучили до оцінювання робіт конкурсантів активістів Міської ради учнівського самоврядування.
Як і в минулі роки, очолила журі начальник відділу освіти Оксана Якубова. Також роботи учнів оцінювали начальник міського управління юстиції Наталія Тарабака, головний спеціаліст відділу о справах сім’ї, молоді, фізичної культури та спорту Вікторія Костенко, старший інспектор Новокаховського відділу поліції ГУНП в Херсонській області Лілія Ющенко.
Після ретельного вивчення та обговорення журі, з урахуванням балів, виставлених радою учнівського самоврядування, визначило переможців.
Церемонія нагородження відбулась днями у міському відділі освіти. Учнів привітали заступник начальника відділу освіти Тетяна Калініченко, спеціаліст відділу Тетяна Лисенко.
Діти поділилися своїми враженнями, думками. За їх словами, цей конкурс дає їм змогу висловити власне бачення проблеми гендерної рівності, яку не так часто прийнято обговорювати. У чомусь думки учнів сходились, а в чомусь – ні. Та до спільного консенсусу дійти вдалося: конкурсу – бути. Школярі в один голос сказали, що хочуть брати в ньому участь і надалі. Крім того, вони мають можливість запропонувати власну тему, яку б хотіли детально висловити.
Ну, а переможцями цього року у трьох номінаціях стали:
«Ґендерна рівність в Україні: реальність чи юридична фікція?»:
І місце – Ютіна Валерія, учениця ЗОШ № 1;
ІІ місце – Хахалкіна Валерія, учениця НКТЕЛ;
ІІІ місце – Рижих Микита, учень ЗОШ № 3; Остапець Зоряна, учениця Дніпрянської ЗОШ.
«Ген рівності. Які зміни в мені стануть змінами в Україні?»:
І місце – Мохаммад Акбар Аріана Шах Джахан, учениця ЗОШ № 1;
ІІ місце – Калініна Вікторія, учениця Новокаховської гімназії;
ІІІ місце – Фірченко Сніжана, учениця Маслівської ЗОШ.
«Ґендерне насильство. Міфи та реальність»:
І місце – Деркач Марія, учениця ЗОШ №10;
ІІ місце – Ютіна Валерія, учениця ЗОШ № 1;
ІІІ місце – Літкович Карина, учениця ЗОШ № 3.
«НК онлайн» пропонує вам, шановні читачі, ознайомитися з деякими роботами учнів. Можливо роздуми дітей допоможуть і вам замислитися над багатьма проблемами.
До вашої уваги робота Анастасії Строгіної, учениці Маслівської школи (13 років).
Ген рівності. Які зміни в мені стануть змінами в Україні.
Я дівчина і я знаю,що я можу зробити для моєї України. Я хочу бути чесною, гідною людиною, поважати батьків, шанувати вчителів та людей похилого віку, допомагати друзям,а ще добре ставитись до народів, що живуть в Україні.
Щоб Україна процвітала,треба дбати про її зміцнення, любити і оберігати її природу. Можу посадити дерева та квіти, щоб природа мого краю була багатшою, можу очистити джерельце, щоб було більше чистої води.
Щоб бути корисним Україні, треба розвивати свої здібності і таланти, добре вчитися, працювати так, аби віддавати частку свого хисту улюбленій справі.
Матір’ю ласкавою, ніжною була Україна для своїх синів і дочок. Ми, діти твої, Україно, повинні любити і шанувати тебе, бути корисним своїй Батьківщині. В твоєму суспільному житті багато недоліків. Треба змінитись самому, щоб змінилась країна.
Я гадаю, що кожна людина, будь то чоловік чи жінка, повинна прожити своє життя з гідністю, щоб не соромно було його згадати, повинна віддавати своє душевне тепло, полум’я свого серця служінню людям. Я не розумію людей які хочуть одного – спокійного життя для себе. Кожна людина повинна бути духовно сильною і морально чистою, творити добро на землі, нехай хоч маленьке. Поступись місцем хворому у транспорті, допоможи в біді, не будь байдужим до чужої біди – такими вчинками ти принесеш користь людям.
Рідна, Україно! Ти дорога усім нам. Для кожного твого сина та доньки немає землі милішої від тої, на якій він народився і живе. Ніколи я не проміняю тебе на іншу, тому що знаю: лихі часі минуть і ти відродишся для слави і для щастя. Загояться рани твої, мій ти краю, і діти твої принесуть тобі радість і тепло своїх рук.
Я вірю в твоє майбутнє, Україно. Я вірю в себе, бо я часточка цього майбутнього. Я вірю в твої і в свої сили, я вірю краще!
З іншими роботами можна ознайомитися у наших наступних публікаціях.
