«Золота підкова Черкащини» – три незабутні дні

В пору літніх відпусток багато бажаючих відпочити на березі моря, річки. Хтось мріє про Турцію або Єгипет, а керівники декількох відділів виконкому та депутати Новокаховської міської ради, отримавши свої відпустки, за власні кошти, вирішили доторкнутися до сторінок історії рідної країни.

По-перше, тому що ніколи не були в цих краях. По-друге, вважати себе українцем і не знати важливих історичних місць своєї країни – це  недопустимо для кожного громадянина. А по-третє, маршрут «Золота підкова Черкащини» приваблює дійсно цікавими історичними подіями, які зіграли важливу роль в становленні української держави.

Оскільки міський голова В. Коваленко, родом з мальовничої Черкащини, і здійснював неодноразово поїздки з керівниками комунальних підприємств цими місцями, то мали надію і ми, що відвідаємо і Богданову, і Чернечу гори, побуваємо на місці Корсунь-Шевченківської  битви, а повертаючись додому, оглянемо Софіївський парк  в Умані. Так і сталося. Впродовж  3-х днів, а вони дійсно виявились незабутніми, делегація з 16 осіб подолала 1350 кілометрів, проїхавши 5 областей України: Херсонську, Кіровоградську, Дніпропетровську, Черкаську, Миколаївську.

Спочатку була зупинка у Кам’янці. Тут вразило те, як дбайливо  зберігають пам’ять про О. Пушкіна, П. Чайковського, декабристів, тих самих, що вивели війська у грудні 1825 р. на Сенатську площу у Санкт-Петербурзі.

Але найяскравіші спогади, звичайно ж, лишилися про життєпис Богдана Хмельницького після  відвідування Богданової гори в історико-архітектурному комплексі (м. Чигирин), присвяченому подіям ХV-ХVІ ст. Невмируща історія  українського народу, боротьба за незалежність, страждання Богдана Хмельницького, його сумніви, його мрії про майбутнє країни, – все це закарбувалося  в граніті та бронзі на Богдановій горі.

Другий день перебування на Черкащині відзначився ще однією вражаючою поїздкою у   Канів на Тарасову гору та Успенський собор,  побудований у 1072 році, де відспівували  Т.Шевченка перед похованням.

Ці місця надзвичайні, оскільки мають особливу   енергетику та духовну силу.  Піднявшись на Чернечу гору, (зараз її називають Тарасовою), не можна  не відзначити, як влучно краса  Батьківщини відобразилась  в неоціненних рядках Шевченківського заповіту. До речі, сюди, незважаючи на спекотні дні, постійним струмочком  приїздять цілі родини з дітьми, групи екскурсантів, делегації іноземних туристів, навіть  літні люди.  Одна бабуся в українському вбранні  зауважила: кожен, хто вважає себе справжнім українцем, має побувати на цьому святому місці хоча б один раз у  житті.

Мабуть, нікого не залишила байдужим панорама з видом Дніпра та круч, Канівської ГЕС, яка відкривається з Тарасової гори.

Далі були відвідини села Шевченкове (Кирилівка), музею, хати Шевченків та могили матері Тараса Григоровича.

В цей день, повертаючись через Шполянський район, ми дорогою  зупинились біля  позначки  “центр України”. Так, саме тут в селі Шпола, знаходиться географічний центр України.

Другого дня делегацію вразило  відвідування виставки військової техніки, яку   використовували  під час Корсунь-Шевченківської битви у роки Другої світової війни.

Третій день нашої поїздки був присвячений Софіївському парку- одному  з 7-ми чудес України, заснованому графом Потоцьким на честь своєї дружини Софії. З допомогою  екскурсовода наша делегація поринула у давньогрецькі міфи та легенди.  Екскурсія пішки тривала більше 2-х годин, але ніхто не втомився, бо  нас оточувала двохсотлітня краса дерев, посаджених кріпаками Потоцького та молодої парослі , за якою доглядають дбайливі руки господарів парку, що  охоплює майже 200 га.

Щасливі та задоволені ми ввечері поверталися додому, з надією, що наступного року під час відпусток ще раз обов’язково зберемося і поїдемо відкривати кожен для себе свою Батьківщину – Україну.

Члени делегації  висловлють щиру вдячність за допомогу в організації поїздки міському голові Володимиру Коваленку та депутатам міськради.



         Інформацією та враженнями поділилася   Оксана Якубова